foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Ми навчаємося не для школи, а для життя


1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 [1 Голос]

Для поліпшення психологічного клімату

  в дитячому колективі

  • звертатися до дітей на ім’я;
  • допомагати дітям відчути свою значущість, що вони визнані як ним, так і ровесниками;
  • частіше використовувати виховні та методичні можливості гумору;
  • поганий настрій учителя не повинен впливати на дітей;
  • оптимістична установка, віра в дитину – запорука позитивного психологічного комфорту в колективі;
  • бути щедрим на похвалу;
  • педагогічний такт – засіб гармонізації спілкування;
  • невимушено розмовляти з учнями про їх інтереси;
  • забезпечувати педагогічну підтримку;
  • спиратися на сильні сторони дитини ;
  • контролювати свої відносини з "проблемними” дітьми.

 

    Позитивний психологічний клімат має велике значення, адже:

  • забезпечує об'єднання дітей у згуртований колектив;
  • надає простір для прояву й розвитку здібностей, інтересів, нахилів;
  • сприяє розвитку творчої самореалізації кожної особистості;
  • формує кращі морально-психологічні якості;
  • підтримує оптимальний тонус психіки;
  • задовольняє вимоги психогігієни (не має шкідливого впливу на психіку та психофізичне здоров'я дитини);
  • підвищує емоційний тонус, а значить і працездатність дітей.
  • Адаптація першокласників.
     
    Із вступом дитини до школи кардинально змінюється соціальна ситуація розвитку її особистості. У багатьох маленьких учнів розвивається відчуття шкільної тривожності, невпевненості в собі, що часом призводить до небажання відвідувати школу, знижує цікавість до нових відкриттів, отримання нових знань. Ось чому з першого навчального дня в школі треба створювати умови, за яких дитина могла б самоутверджуватися, набувати впевненості у власних можливостях. Початок навчання дитини в 1-му класі завжди - складний і відповідальний етап у її житті.   Життя дитини підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
    Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5 - 6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.
        Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг. Існує три рівня адаптації:
    1. високий
    2. середній
    3. низький
       Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.
       Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; іноді немає настрою  готуватися до уроків і виконувати домашні завдання; доручення виконує при нагадуванні; дружить з багатьма однокласниками.
       Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття,  в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються часті порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно або не засвоює; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання  самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно чи зовсім не готується, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й  прізвища лише частини однокласників.
       Також є досить тісний причинно-наслідковий зв'язок між  рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховується. Процес адаптації першокласників повинен протікати рівномірно на всіх трьох рівнях:
    -   біологічному (пристосування до нового режиму навчання й життя);
    - психологічному (входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності);
    -   соціальному (входження до учнівського колективу).
       Прочитав надану інформацію, батьки можуть самі оцінити ступінь адаптованості дитини у школі та прослідковувати її перебіг.
       А для покращення адаптаційного періода діточок, які навчаються у першому класі, пропонуємо батькам скористатися рекомендаціями від психологічної служби школи.
     
    Рекомендації батькам.
    1. Підтримуйте в дитині прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів, допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового статусу.
     
    2. Розповідайте дитині про свої шкільні роки, це підвищить його інтерес до школи. Слідкуйте за станом здоров'я і займайтеся реабілітацією всіх виявлених відхилень.
     
    3. Обсудіте з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
     
    4. Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у нього може щось не відразу виходити, це природно, дитина має право на помилку.
     
    5. Ознайомлюйте першокласника з новим розпорядком дня, стежте за його дотриманням.
     
    6. Не пропускайте труднощі, можливі у дитини на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо у першокласника, наприклад є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
     
    7. Підтримуйте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») Здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.
     
    8. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
     
    9. Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явилася людина не меньш авторитетна, ніж ви. Це - вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
     
    10. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи цілком змінює життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри.
     
    11. У першокласника повинно залишатися достатньо часу для ігрових занять в позаурочний час.
     
    Рекомендації майбутнім першокласникам.
    Тест для батьків на визначення готовності дитини
     до школи.
     
    Позначте кожну ствердну відповідь одним балом.
    1. Як ви вважаєте, чи хоче ваша дитина йти в перший клас?
    2. Чи вважає він, що в школі дізнається багато нового і цікавого?
    3. Чи може ваш малюк протягом деякого часу (15-20 хвилин) самостійно займатися якою-небудь копіткою справою (малювати, ліпити, збирати мозаїку і т. п.)?
    4. Чи можете ви сказати, що ваша дитина не сором’язлива в присутності сторонніх людей?
    5. Чи вміє ваш малюк зв'язно описати картинку і скласти по ній розповідь як мінімум з п'яти речень?
    6. Чи знає ваша дитина вірші напам'ять?
    7. Чи може дитина назвати заданий іменник у множині?
    8. Чи вміє Ваша дитина читати, хоча б по складах?
    9. Чи лічить малюк до десяти в прямому і зворотному порядку?
    10. Чи вміє він додавати та віднімати хоча б одну одиницю від чисел першого десятка?
    11. Чи може ваша дитина писати найпростіші елементи в зошиті в клітинку, акуратно перемальовувати невеликі візерунки?
    12. Чи любить ваша дитина малювати, розфарбовувати картинки?
    13. Чи вміє ваш малюк управлятися з ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації з паперу)?
    14. Чи може він з п'яти елементів розрізаної на частини картинки за хвилину зібрати цілий малюнок?
    15. Чи знає ваш малюк назви диких і домашніх тварин?
    16. Чи є у вашої дитини навички узагальнення, наприклад, чи може він назвати одним словом "фрукти" яблука і груші?
    17. Чи любить ваша дитина самостійно проводити час за якимось заняттям, наприклад, малювати, збирати конструктор і т. д.
     
    Якщо ви відповіли ствердно на 15 і більше питань, значить, ваша дитина цілком готова до шкільного навчання. Ви займалися з нею не марно, і надалі, якщо у неї і виникнуть труднощі при навчанні, вона з вашою допомогою зможе з ними впоратися.
     
    Якщо ваш малюк може справлятися з вмістом 10-14 вищевказаних питань, то ви на вірному шляху. За час занять він багато чому навчився і багато дізнався. А ті питання, на які ви відповіли негативно, вкажуть вам, на які моменти потрібно звернути увагу, в чому ще потрібно потренуватися з дитиною.
     
    У тому випадку, якщо кількість ствердних відповідей 9 або менше, вам слід більше приділяти часу та уваги для  занять з вашою дитиною. Віна ще не зовсім готова піти до школи. Тому ваше завдання - систематично займатися з малюком, тренуватися у виконанні різних вправ.